ВИСНОВОК. Олімпійські ігри: історія та сучасність
Олімпійські ігри: історія та сучасність
Олімпійські ігри зі зростанням їхньої популярності впливали на центр Олімпії — Альтис. Більше 11 століть в Олімпії проводилися ігри, у яких брали участь жителі всієї країни. Подібні ж ігри відбувалися також в інших центрах країни, але жодні з них не могли зрівнятися з Олімпійськими.
Церемонія запалювання вогню, який проноситься не тільки через країни, але й континенти — особливий олімпійський ритуал. Початок смолоскиповим естафетам, що приносили вогонь з Олімпії у міста проведення Олімпіад, було покладено в 1936 р.
Сьогодні організація сучасних Олімпійських ігор під силу лише економічно розвинутим країнам. Для проведення цього заходу обираються тільки ті міста, що мають необхідні спортивні споруди, а також можуть належним чином прийняти необхідну кількість гостей. Така честь випала не багатьом містам нашої планети: Парижу, Лондону, Антверпену (Бельгійському місту), Амстердаму, що в Нідерландах, Лос-Анджелесу, Берліну, Гельсенкам, Риму, Мехіко, Москві та Сіднеї. І нам, українцям, хочеться вірити, що в недалекому майбутньому Олімпійський вогонь засяє в нашому краї. А наші спортсмени принесуть славу своїй державі, завоювавши високі місця. Але все це можливо за однієї умови — розквіту нашої України-неньки.
З давнини Олімпійські ігри були головною спортивною подією всіх часів і народів.
На період проведення Ігор усі країни припиняли війни, на землі панувала згода. Боротьба за звання найкращого велася гідними людьми і тільки в чесній боротьбі.
Багатовіковий Олімпійський рух подолав чимало перешкод на своєму шляху, перебував колись навіть у забутті. Але незважаючи ні на що Олімпійські ігри живі й донині. Звичайно, це вже не ті змагання, не те вшановування переможців. Важко сьогодні уявити, наприклад, вїзд чемпіона в рідне місто через пролам у стіні.
У наші дні Олімпіади — одна з найбільших подій у світі Ігри технічно оснащені — за результатами стежать компютери і телекамери, час визначається з точністю до тисячних часток секунди. Аматори спорту в будь-якому куточку світу можуть приєднатися до всесвітнього свята — супутникові антени спрямовані на всі сторони світу. З удосконалюванням спортивного устаткування, удосконалюються і види спорту. До розряду олімпійських вводяться нові спортивні ігри.
За останні роки олімпійський рух набув грандіозних масштабів, і столиці Ігор на час їхнього проведення стають столицями світу.
В своєму рефераті я простежила за всією історією виникнення і розвитку Олімпійських ігор.
Олімпійський рух в Україні
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фізичного виховання
Реферат
з дисципліни: Фізичне виховання
на тему: «Олімпійський рух в Україні»
Виконала:
студент гр. ФК-092
Перевірив:
Чернігів 2012
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
1.
Історія Олімпійського руху в Україні…………………………………………4
3. Основні завдання НОК України………………………………………………11
4. Основи атлетизму………………………………………………………
Висновок…………………………………………………………
Використана література……………………………………………………
ВСТУП
Великий спорт, який знаходить своє відображення на Олімпійських іграх, підштовхує сотні, тисячі спортсменів до активного вдосконалення своєї особистості з метою досягнути успіхів на цих престижних міжнародних змаганнях.
Неймовірний ентузіазм французького
барона П`єра де Кубертена відродив
стародавні змагання, які беруть свій
початок ще з 776-го року до нашої ери.
Нині олімпійський рух є потужним чинником
розвитку сучасного спорту.
Відроджений олімпійський рух за столітню історію зазнав не лише тріумфи. У його минулому були й лихоліття, пов’язані із трагічними для миру і людства подіями двох світових воєн, протистоянням двох соціальних систем і породженими цим протистоянням спробами деморалізувати олімпійський рух, бойкотувати Олімпійські ігри тощо. Однак з усіх важких випробувань олімпійський рух виходив ще міцнішим, загартованішим і стабільнішим, порівняно швидко оговтуючись від воєнних, соціальних та інших наслідків. Причиною такої дивовижної життєздатності є велика привабливість світлих ідей олімпізму і тих, що дійшли до нас від олімпійських ігор Стародавньої Греції, і сучасних олімпійських ідеалів і принципів.
Сучасному світу необхідний олімпізм як життєвий філософський план, що може стати основою для створення способу життя, побудованого на повазі до загальних етичних принципів і сприятливого виховання, що поєднає спорт із культурою і мистецтвом.
1.
ІСТОРІЯ ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ
На самому початку Олімпіада ще не мала такої популярності. На першій афінській Олімпіаді виступали лише 245 спортсменів із 14 країн світу. Атлети змагалися у 9 видах спорту: греко-римській боротьбі, велосипедному спорті, гімнастиці, легкій і важкій атлетиці, плаванні, стрільбі, тенісі та фехтуванні.
Серед учасників першої олімпіади не було представників України. Кілька атлетів із Одеси намагалися потрапити на ці змагання, однак грошей у них вистачило доїхати лише до Стамбулу, тодішнього Константинополя.
Минуло 109 років: зараз олімпійці є гордістю нації, і спортивні держави вкладають небачені суми у розвиток олімпійського руху.
Олімпіада пройшла два етапи розвитку. Більшу частину 20 сторіччя Олімпійські ігри прогресували завдяки політизації. Лідери могутніх держав-агресорів розглядала ці змагання як стратегічний плацдарм.
Започаткувала цей етап гітлерівська
Німеччина, а потім гідними послідовниками
стали Сполучені Штати та Радянській
Союз.
І саме за радянських часів українські
атлети продемонстрували найкращі результати,
здивувавши увесь спортивний люд. Вітчизняний
спринтер Валерій Борзов у Мюнхені 1972-го
року зламав усі існуючи стереотипи, вперше
в історії Олімпійських ігор здолавши
темношкірих атлетів на 100-метрівці.
У Мюнхені Борзов став дворазовим олімпійським чемпіоном, здобувши перемогу і на двохсотметрівці.
Через 108 років Олімпійські ігри повернулися на історичну батьківщину — до Афін, де українці знову не пасли задніх. У нашій скарбничці опинилося знову ж таки 23 медалі, і знову 9 з них були золотими.
З кожним роком Олімпійські ігри набувають розмаху. Навіть не всі заможні країни мають змогу провести у себе цей спортивний форум через величезну кількість учасників. Та одного разу олімпійський вогонь побував в Україні, а колись, у майбутньому головні спортивні змагання планети, можливо, пройдуть і у нашій державі.
Історія олімпійського
руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли спортсмени
України у складі збірної команди Радянського
Союзу вперше прийняли участь в Іграх
XV Олімпіади в Хельсінкі.
Спортсмени українського
Проте левова частина українських спортсменів виступали під прапором Радянського Союзу на Олімпійських іграх з 1952 року до 1988 року, а після розпаду Радянського Союзу Україна була частиною Об’єднаної команда в 1992 році.
З 1952 по 1990 роки олімпійський рух в
Україні розвивався та зміцнював
свою позицію в житті країни. Українські
атлети складали щонайменше 25% кожної
олімпійської команди СРСР.
Під час Ігор
ХХІІ Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного
турніру з великим успіхом проводилися
в Києві.
1994 року Україна вперше взяла участь в Олімпійських іграх, як незалежна держава. Відтоді її спортсмени змагаються у всіх Літніх Олімпійських іграх і Зимових олімпійських іграх.
Україна ще мала чималі здобутки на олімпіадах у складі Радянського Союзу та і у роки незалежності, коли розпочався вже другий етап розвитку олімпійського руху — комерціалізація.
Першу золоту нагороду для незалежної держави виборола Оксана Баюл на Зимових Олімпійських іграх у Ліллехаммері 1994 року. А вже на першій літній для самостійної України Олімпіаді в Атланті вітчизняні спортсмени здобули аж 23 медалі, 9 з яких найвищого ґатунку.
Загалом, Українська національна олімпійська дружина виборола 96 медалей на літніх Олімпіадах і 5 медалей на зимових Олімпіадах. Найуспішніші види — гімнастика, легка атлетика та боротьба.
2.УЧАСТЬ СПОРТСМЕНІВ УКРАЇНИ В ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ СУЧАСНОСТІ
Таблиці звершень Національної команди України на Олімпіадах.
Таблиця 1 — Медальні здобутки команди (загалом)
Ігри |
Прапороносець |
Олімпійців |
Чоловіків |
Жінок |
Видів спорту |
Золото |
Срібло |
Бронза |
Всього |
Найбільше медалей |
1994 |
Віктор Петренко |
37 |
20 |
17 |
10 |
1 |
1 |
2 |
Валентина Цербе та Оксана Баюл (1) | |
1996 |
Сергій Бубка |
231 |
146 |
85 |
21 |
9 |
2 |
12 |
23 |
Лілія Подкопаєва (3) |
1998 |
Андрій Дериземля |
56 |
30 |
26 |
10 |
1 |
1 |
Олена Петрова (1) | ||
2000 |
Євген Браславець |
230 |
139 |
91 |
23 |
3 |
10 |
10 |
23 |
Яна Клочкова (3) |
2002 |
Олена Петрова |
68 |
46 |
22 |
11 |
|||||
2004 |
Денис Силантьєв |
239 |
124 |
115 |
23 |
9 |
5 |
9 |
23 |
Яна Клочкова (2) |
2006 |
Наталія Якушенко |
52 |
30 |
22 |
9 |
— |
— |
2 |
2 |
3 з 1 медаллю |
2008 |
Яна Клочкова |
243 |
127 |
116 |
24 |
7 |
5 |
15 |
27 |
31 з 1 медаллю |
2010 |
Лілія Лудан |
45 |
24 |
21 |
9 |
|||||
2012 |
Роман Гонтюк |
238 |
124 |
114 |
21 |
6 |
5 |
9 |
20 |
Інна Осипенко-Радомська та Олена Костевич (2) |
Таблиця 2 — Медалі на літніх Олімпійських іграх
Ігри |
Золото |
Срібло |
Бронза |
Загалом |
Місце |
1996 Атланта |
9 |
2 |
12 |
23 |
9 |
2000 Сідней |
3 |
10 |
10 |
23 |
21 |
2004 Афіни |
9 |
5 |
9 |
23 |
12 |
2008 Пекін |
7 |
5 |
15 |
27 |
11 |
2012 Лондон |
6 |
5 |
9 |
20 |
14 |
Загалом |
34 |
27 |
55 |
116 |
Таблиця 3 — Медалі на зимових Олімпійських іграх
Ігри |
Золото |
Срібло |
Бронза |
Загалом |
Місце |
1994 Ліллегаммер |
1 |
0 |
1 |
2 |
13 |
1998 Нагано |
0 |
1 |
0 |
1 |
18 |
2002 Солт-Лейк-Сіті |
0 |
0 |
0 |
0 |
— |
2006 Турин |
0 |
0 |
2 |
2 |
25 |
2010 Ванкувер |
0 |
0 |
0 |
0 |
— |
Всього |
1 |
1 |
3 |
5 |
Медальні здобутки команди (за видами спорту)
Таблиця 4 — На літніх Олімпійських іграх
Спорт |
Золото |
Срібло |
Бронза |
Загалом |
Гімнастика |
6 |
3 |
7 |
16 |
Бокс |
4 |
3 |
7 |
14 |
Плавання |
4 |
2 |
1 |
7 |
Стрільба |
4 |
1 |
2 |
7 |
Боротьба |
3 |
5 |
6 |
14 |
Легка атлетика |
3 |
3 |
12 |
18 |
Важка атлетика |
3 |
2 |
3 |
8 |
Веслування на байдарках і каное |
2 |
2 |
2 |
6 |
Фехтування |
2 |
0 |
2 |
4 |
Вітрильний спорт |
1 |
2 |
2 |
5 |
Стрільба з лука |
1 |
1 |
2 |
4 |
Академічне веслування |
1 |
1 |
1 |
3 |
Велоспорт |
0 |
1 |
2 |
3 |
Дзюдо |
0 |
1 |
2 |
3 |
Стрибки у воду |
0 |
0 |
2 |
2 |
Гандбол |
0 |
0 |
1 |
1 |
Сучасне п’ятиборство |
0 |
0 |
1 |
1 |
Всього |
34 |
27 |
55 |
116 |
Таблиця 5 — Медалі за видом спорту та за Олімпіадою (літні)
Вид спорту |
1996 |
2000 |
2004 |
2008 |
2012 |
Всі медалі | ||||||||||||
Всього |
Всього |
Всього |
Всього |
Всього |
Всього | |||||||||||||
Академічне веслування |
— |
1 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
3 | |||||||||||||
Бокс |
1 |
— |
1 |
— |
2 |
3 |
— |
— |
— |
1 |
— |
1 |
2 |
1 |
2 |
4 |
3 |
7 |
2 |
5 |
0 |
2 |
5 |
14 | |||||||||||||
Боротьба |
1 |
— |
3 |
— |
2 |
— |
2 |
— |
— |
— |
2 |
3 |
— |
1 |
— |
3 |
5 |
6 |
4 |
2 |
2 |
5 |
1 |
14 | |||||||||||||
Важка атлетика |
1 |
— |
1 |
— |
— |
— |
1 |
2 |
— |
— |
1 |
1 |
1 |
— |
1 |
3 |
3 |
3 |
2 |
0 |
3 |
2 |
2 |
9 | |||||||||||||
Велоспорт |
— |
— |
— |
— |
1 |
1 |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
0 |
1 |
2 |
0 |
2 |
0 |
1 |
0 |
3 | |||||||||||||
Веслування на байдарках і каное |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
1 |
— |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 | |
0 |
0 |
1 |
2 |
3 |
6 | |||||||||||||
Вітрильний спорт |
1 |
— |
1 |
— |
— |
1 |
— |
2 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
0 |
0 |
5 | |||||||||||||
Гандбол |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
0 |
0 |
1 |
Спортивна гімнастика |
3 |
1 |
1 |
— |
2 |
1 |
2 |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
1 |
5 |
3 |
4 |
5 |
3 |
2 |
1 |
1 |
12 | |||||||||||||
Художня гімнастика |
1 |
— |
1 |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
1 |
0 |
3 |
2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
4 | |||||||||||||
Дзюдо |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
1 |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
— |
1 |
2 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
3 | |||||||||||||
Легка атлетика |
1 |
— |
3 |
— |
— |
2 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
3 |
— |
1 |
2 |
3 |
3 |
12 |
4 |
2 |
4 |
5 |
3 |
18 | |||||||||||||
Плавання |
— |
— |
— |
2 |
2 |
— |
2 |
— |
1 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
4 |
2 |
1 |
0 |
4 |
3 |
0 |
0 |
7 | |||||||||||||
Стрільба |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
1 |
— |
— |
2 |
1 |
— |
— |
— |
2 |
4 |
1 |
2 |
0 |
1 |
1 |
3 |
2 |
7 | |||||||||||||
Стрільба з лука |
— |
— |
1 |
— |
1 |
— |
— |
— |
1 |
1 |
— |
— |
— |
1 |
1 |
2 | ||
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
4 | |||||||||||||
Стрибки у воду |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
0 |
0 |
2 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
2 | |||||||||||||
Сучасне п’ятиборство |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
— |
— |
— |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 | |||||||||||||
Фехтування |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
1 |
— |
— |
1 |
— |
1 |
2 |
0 |
2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
2 |
4 | |||||||||||||
Всього |
9 |
2 |
12 |
3 |
10 |
10 |
9 |
5 |
9 |
7 |
5 |
15 |
6 |
5 |
9 |
34 |
27 |
55 |
23 |
23 |
23 |
27 |
20 |
116 | |||||||||||||
«Олімпійські ігри».
Для учнів 5-9 класів.
Про матеріал
Олімпі́йські і́гри — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні два роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Античні Олімпійські ігри. Олімпійська хартія.Переможці змагань. Літні Олімпійські ігри. Зимові Олімпійські ігри. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор. Барон П’єр де Кубертен. Українські спортсмени на Олімпійських іграх. Еволюція олімпійського руху.Перегляд файлу
Зміст слайдів
Номер слайду 1
Олімпійські ігри. Перші Олімпійські ігри відбулися у стародавній Греції ще у 776 році до н. е. Один з найпопулярніших міфів родоначальниками ігор називає Геракла і його батька Зевса. Біг був єдиним олімпійським змаганням. Чемпіоном став пекар, на ім’я Кореб, який виграв забіг на 190 метрів. Його спортивний результат, на жаль, невідомий.
Номер слайду 2
У якості нагород атлети у давнину отримували гілки оливкового дерева, оливкові вінки та амфори з оливковою олією.
Переможцями змагань захоплювалися і увічнювали їх у віршах і статуях
Номер слайду 3
Види змагань Змагання з бігу — відомі від перших Олімпійських ігор 776 року до н. е. та проводилися на 1 стадій (192, 27 м), 2 стадії (384, 54 м) та від 7 до 24 стадіїв. На середніх і довгих дистанціях біг відбувався до поворотного стовпа і назад. Крім того існував біг на 2 стадії в гоплітських обладунках і зі щитом. Боротьба — була введена в 708 році до н. е. і передбачала захвати і кидки. Перемога зараховувалася за трикратний кидок противника на спину. Кулачні бої — відомі з 688 року до н. е. і передбачали перемогу нокаутом чи в разі визнання противником поразки. Панкратіон — був видом боротьби, введеним у 648 році до н. е. П’ятиборство — було введене 708 року до н. е. і включало метання диска, стрибки в довжину, метання списа, біг на короткі дистанції та боротьбу. Правила точно невідомі, але вірогідно відбувалися на вибування учасників, по кине лишалося двоє, які й боролися за нагороду.
Перегони на колісницях — відомі з 680року до н. е. Також згадуються перегони верхи на конях, введені 648 року до н.е
Номер слайду 4
Старогрецькі спортсмени виступали на Олімпіадах повністю оголеними. Доречи, слово гімнастика походить від старогрецького слова «gymos», що означає «голий».Ігри були втіленням ідеалу греків, що тіло так само, як розум і душа, повинно бути розвинене
Номер слайду 5
На стародавніх Олімпійських іграх зародився суворий вид боротьби Панкратіон, у якому було лише два правила: не видряпувати супротивникові очі та не кусатися. Також, не існувало розділень на вагові категоріїПоєднує в собі елементи боротьби і кулачного боюбув видом боротьби, введеним у 648 році до н. е., де дозволялося завдавати ударів кулаками, ліктями, колінами і ногами, застосовувати захвати, заломи, викручування суглобів. Фактично це була бійка без раундів. Бій тривав до визнання одним з бійців поразки, або його недієздатності.
Номер слайду 6
Під час Олімпійських ігор, заборонялося вести будь-які бойові дії, адже вони були визначним релігійним святом.
Протягом цього місяця всі військові конфлікти між містами-державами, які брали участь у змаганнях, припинялися, і вчорашні вороги мирно змагалися за право називатися найсильнішим, найспритнішими і найшвидшим елліном. За місяць до відкриття ігор спортсмени прибували до Олімпії і під керівництвом досвідчених тренерів готувалися до змагань
Номер слайду 7
Жінкам заборонялося не лише брати участь у Олімпійських змаганнях, але, взагалі, відвідувати Олімпіаду. Але згодом вирішили проводити спеціальні жіночі спортивні ігри. Як відомо, жінкам заборонялося брати участь в Олімпійських іграх. Тому для них проводилися окремі Олімпійські ігри, на які чоловіки не допускалися. Такі ігри присвячувалися дружині Зевса — Гері. Жінки змагалися в бігу, боротьбі і гонках на колісницях.
Номер слайду 8
Серед учасників і переможців Олімпійських ігор були відомі вчені та мислителі, зокрема Демосфен, Демокріт, Платон, Аристотель, Сократ, Піфагор, Гіппократ. Піфагор був чемпіоном з кулачного бою, а Платон — в панкратіоніCудді давали клятву чесно оцінювати успіхи й поразки.
За порушення правил, суддям дозволялося бити порушника палицею
Номер слайду 9
У 394 р. н.е. імператор Римської імперії Феодосій I заборонив проведення Олімпійських ігор, як язичницьке свято. Олімпійські ігри відродилися лише через 15 столітть. Олімпійські ігри досягли розквіту в шостому та п’ятому століттях до нашої ери, а потім поступово втрачали значення, оскільки влада і вплив в Греції завоювали римляни. Протягом 1170 років було проведено 293 олімпіади. Немає єдиної думки про те, коли ігри офіційно закінчилися, найпоширеніша дата, коли римський імператор Феодосій I, який, угледівши в олімпійських іграх язичницький обряд, заборонив їх. Після занепаду Олімпійські ігри не проводилися до кінця 19 століття
Номер слайду 10
Олімпійські ігри відновилися завдяки ентузіазму французького громадського діяча барона П’єра де Кубертена,який на проведення перших Олімпіад пожертвував усім своїм статком і помер у злиднях
Номер слайду 11
У першій Олімпіаді, що відбулися, після довгої перерви, у Афінах, у 1896 році, брали участь лише чоловіки.
Це були 245 спортсменів із 14 країн, що змагалися в: греко-римській боротьбі, велосипедному спорті, гімнастиці, легкій атлетиці, плаванні, стрільбі, тенісі, важкій атлетиці та фехтуванню.
Номер слайду 12
Найбільш тривалою Олімпіадою стали ігри у Лондоні 1908 року Змагання розпочалися ще 27 квітня, хоча офіційне відкриття відбулося лише 13 липня, а завершилися фінальним матчем по хокею на траві 31 жовтня. Змагання тривали більше шести місяців. Перші олімпіади вигравали країни, які їх приймали. Через величезні транспортні витрати, для значної кількості спортсменів, з інших країн, потрапити на олімпіаду було непомірно дорого. Наприклад, спортсменам-одеситам, що вирушили на перші Олімпійські ігри, грошей вистачило до Константинополя. Тому, місцевих атлетів було в кілька разів більше
Номер слайду 13
Наймолодшим спортсменом і призером за всю історію Олімпійських ігор був грек Дімітріос Лундрас В свої 10 років виборов бронзу, в змаганнях з гімнастики, на перших Іграх сучасності в Афінах.
Найвиснажливішим змаганням перших олімпіад стала 12 годинна велосипедна гонка в Афінах, 1896 року. Заїзд тривав 12 годин, а до фінішу змогли доїхати лише 2 учасники Призер змагання, австрієць Адольф Шмаль наїздив, за час гонки, майже 315 кілометрів
Номер слайду 14
Олімпійська емблема. Цей символ був розроблений засновником сучасних Олімпійських Ігор бароном П’єром де Кубертеном в 1913 році під враженням від подібних символів на старогрецьких предметах. Олімпійський девіз теж придумав П’єр де Кубертен, – в 1921 р «Citius, Altius, Fortius», з латині перекладається як – «Швидше, Вище, Сильніше»Олімпійська емблема являє собою п’ять переплетених кілець різного кольору, які символізують п’ять різних частин світу. Кільця переплетені один з одним, показуючи тим самим дружбу між континентами під час проведення змагань. :синій — Європа.чорний — Африка.червоний — Америка.жовтий — Азія.зелений — Австралія.
Номер слайду 15
Олімпійський вогонь. Олімпійський вогонь – це символ Олімпійських Ігор, що репрезентує найбільш позитивні якості.
Також він є зв‘язком між античними та сучасними Олімпійськими Іграми1928 року. Під час Олімпійських ігор 1936 року, що відбулися в Берліні, вперше проведено естафету Олімпійського вогню. Бігуни проносять факел з Олімпії до місця Олімпіади. Його запалюють у місті проведення ігор під час відкриття — і він горить до їх завершення.
Номер слайду 16
ЦеремоніїНайважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів та церемонія закриття. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоніЗа традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора
Номер слайду 17
Олімпійські ігри діляться на літні й зимовіЛітні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об’єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з 1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік.
Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх
Номер слайду 18
Олімпійські медалі Сучасні олімпійські медалі лише частково з золота. Останні медалі зроблені цілком з золота були вручені чемпіонам олімпіади в 1912 р. Майкл Фелпс—американський плавець, єдиний в історії спорту 28-разовий призер олімпійських ігор, 23-разовий олімпійський чемпіон, 8-разовий олімпійський чемпіон на одній олімпіаді і 26-разовий чемпіон світу. Вважається одним з найкращих спортсменів усіх часів. Людина, яка здобула найбільшу кількість медалей на Літніх Олімпійських іграх
Номер слайду 19
Олімпійські медалі Найбільше разів золоті медалі олімпіад в складі збірної України здобула пловчиня Яна Клочкова. Вона ставала олімпійською чемпіонкою 4 рази, за що її прозвали «золотою рибкою»Загалом, Українська національна олімпійська дружина виборола 196 медалей на літніх Олімпіадах і 5 медалей на зимових Олімпіадах.
Найуспішніші види—гімнастика, легка атлетика та боротьба.
Номер слайду 20
Українські спортсмени на Олімпійських іграх Українські спортсмени виступають на Олімпійських іграх окремою командою, починаючи із Зимової Олімпіади 1994-го року. До цієї дати українці брали участь в іграх в складі олімпійських збірних Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Радянського Союзу та Об’єднаної команди (в 1992 році). Першим українцем на І Олімпіаді 1896 року був Микола Ріттер, на ІІ Олімпіаді 1900 брав участь Петро Заковорот. Керівництво олімпійським спортом в Україні здійснює Національний олімпійський комітет України. Чимало українців носять горде звання олімпійського чемпіона. Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала фігуристка Оксана Баюл.
Номер слайду 21
Олімпійські види спорту. Літні олімпійські види спорту – 35 Зимові олімпійські види спорту –15
Номер слайду 22
Україна на Зимових Олімпійських іграх Україна вперше послала своїх спортсменів на Олімпіаду 1994 в Ліллехаммері.
На тій Олімпіаді першу олімпійську бронзову медаль принесла Україні біатлоністка Валентина Цербе. Загалом біатлоністи принесли найбільше медалей. На Олімпіаді в Сочі Віта Семеренко принесла бронзу в спринті, а жіноча збірна в складі: Віти Семеренко, Юлії Джими, Валентини Семеренко та Олени Підгрушної виграли золото в жіночій естафетній гонці. XXIII зимові Олімпійські ігри пройдуть у Пхьончхані з 9 по 25 лютого 2018 року. Очікується, що на Іграх- 2018 Україну представлять до 40 спортсменів у 9-11- ти видах спорту.
Номер слайду 23
Еволюція олімпійського руху. Еволюція олімпійського руху в 20-му і 21-му століттях призвела до певних змін в Олімпійських іграх. Ці зміни включають, зокрема, створення зимових Ігор, Паралімпійських ігор для спортсменів із фізичними вадами, а також Юнацьких Олімпійських ігор для неповнолітніх спортсменів.
Номер слайду 24
Еволюція олімпійського руху. МОК був змушений адаптуватися до економічних і політичних змін та технологічних реалій 20-го століття.
В результаті, Олімпійські ігри змістилися від чисто любительського спорту, як це передбачалось Кубертеном, до участі професійних спортсменів. Зростання значення засобів масової інформації створило проблеми корпоративного спонсорства та комерціалізації Олімпійських ігор
Номер слайду 25
Еволюція олімпійського руху. Світові війни призвели до скасування Ігор у 1916, 1940 і 1944 роках. Бойкотування деякими країнами Ігор під час холодної війни призвело до обмеженої репрезентативності Ігор у 1980 і 1984 роках.
Номер слайду 26
Проблеми олімпійського спорту. Допінг – медичні препарати, які сприяють покращенню спортивних результатів, хоча можуть мати негативні наслідки в майбутньому й пошкодити здоров’ю. Травматизм. Ніщо не може бути таким важливим для олімпійського руху, як здоров’я спортсменів. Необ’єктивне суддівство. Через необ‘єктивне суддівство у різних видах спорту нехтується один із найважливіших принципів олімпізму – справедливості та рівних можливостей для всіх учасників Ігор. Безпека. Окремою проблемою, що постає перед організаторами Олімпійських Ігор, є необхідність забезпечення безпеки Ігор, їх учасників, гостей та глядачів, протидія потенційним терористичним загрозам
Олімпійські ігри
Олімпі́йські і́гри (грец. οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες) — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор називаються олімпійськими. Переможці змагань отримують довічне звання олімпійського чемпіона.Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Літні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік
кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об’єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з 1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік. Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх.
Античні Олімпійські ігри проводилися в грецькій Олімпії з 8 століття до н. е. до 4 століття нашої ери. Барон П’єр де Кубертен заснував у 1894 році Міжнародний олімпійський комітет (МОК). МОК з тих пір став керівним органом олімпійського руху, структура і
дії якого визначаються Олімпійською хартією.
Еволюція олімпійського руху в 20-му і 21-му століттях призвела до певних змін в Олімпійських іграх. Ці зміни в
ключають, зокрема, створення зимових Ігор,Паралімпійських ігор для спортсменів із фізичними вадами, а також Юнацьких Олімпійських ігор для неповнолітніх спортсменів. МОК був змушений адаптуватися до економічних і політичних змін та технологічних реалій 20-го століття. В результаті, Олімпійські ігри змістилися від чисто любительського спорту, як це передбачалось Кубертеном, до участі професійних спортсменів. Зростання значення засобів масової інформації створило проблеми корпоративного спонсорства та комерціалізації Олімпійських ігор.
Світові війни призвели до скасування Ігор у 1916, 1940 і 1944 роках.
Відродження
Зацікавлення Греції у відродженні Олімпійських ігор почалося з грецької війни за незалежність від Османської імперії в 1821 році. Евангелос Заппас, багатий греко-румунський філантроп, перший написав у 1856 році королю Греції Оттону I, пропонуючи постійну підтримку у фінансуванні відроджених Олімпійських ігор. Заппас спонсорував першу національну Олімпіаду в 1859 році, які проходили в Афінах на міській площі. Взяли участь спортсмени з Греції та Османської імперії. Заппас фінансував відновлення древнього стадіон Панатінаїкос, щоб він міг приймати всі майбутні Олімпійські ігри.
Стадіон Панатінаїкос приймав Олімпіади в 1870 і 1875 роках. Ігри 1870 року відвідали тридцять тисяч глядачів, на жаль, ніяких офіційних відомостей про відвідуваність для ігор 1875 року немає.У перших Іграх проведених під егідою МОК на стадіоні Панатінаїкос в Афінах в 1896 році, взяли участь 241 спортсменів з 14 країн, які змагалися в 43 дисциплінах.
Заппас і його двоюрідний брат Константінос Заппас склали грецькому уряду зобов’язання фінансування майбутніх Олімпійських ігор. Це фінансування було використано в 1896 році. Ремонт стадіону в рамках підготовки до Ігор щедро профінансував Георгіос Авероф. Грецький уряд також надав фінансування, яке повинно було окупитися за рахунок продажу квитків на Ігри і продажу першого набору Олімпійських пам’ятних марок.
Грецькі офіційні особи і громадськість з ентузіазмом сприйняли факт проведення цих Ігор. Це почуття поділяло багато атлетів, які навіть зажадали, щоб Афіни бути господарем Олімпійських ігор на постійній основі. МОК не схвалив це прохання. Комітет планував місце проведе
ння Олімпійських ігор сучасності змінювати на міжнародному рівні. Другі Ігри вирішили провести в Парижі.
Олімпійські ігри, історія
Наступні зміни, адаптації
Після успіху Ігор 1896 року, Олімпійський рух увійшов у період застою, який загрожував його виживанню.
Олімпійські ігри, що проходили на Паризькій виставці в 1900 році і Всесвітній виставці в Сент-Луїсі в 1904 році були лише супровідними заходами. Ігри в Парижі не мали стадіону, однак вперше участь в Іграх брали жінки.Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.
Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь».
Олімпійська символіка
Види спорту
В програму Олімпійських ігор входять 33 види спорту, що включають 52 дисципліни. Загалом в окремих змагання розігрується біля 400 медалей.
До програми Пекінської Олімпіади 2008 року входило 28 видів спорту. Відтоді з олімпійської програми виключено бейсбол та софтбол, тому на Лондонській Олімпіаді 2012 року будуть проводитися змагання тільки з 26 видів спорту. На Зимових Олімпіадах проводяться змагання з 7 видів спорту.
На Олімпійських іграх одними з найцікавіших видів є спортивна ходьба, боротьба, велоспорт.
Україна на Олімпійських іграх
Українські спортсмени виступають на Олімпійських іграх окремою командою, починаючи ізЗимової Олімпіади 1994-го року. До цієї дати українці брали участь в іграх в складі олімпійських збірних Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Радянського Союзу та Об’єднаної команди (в 1992 році). Першим українцем на І Олімпіаді 1896 року був Микола Ріттер, на ІІ Олімпіаді 1900 брав участь Петро Заковорот.
Зимние Олимпийские игры 2022 года в Пекине – спортсмены, медали и результаты
Выиграв заявку на проведение зимних Олимпийских игр 2022 года 31 июля 2015 года, Пекин стал первым городом в мире, который принимал как летние, так и зимние Олимпийские игры.
План «Пекин 2022» под названием «Радостное свидание на чистом льду и снегу» основан на наследии знаковых Олимпийских игр 2008 года в Пекине и побудил 300 миллионов человек по всему Китаю заняться зимними видами спорта.
были проведены в трех зонах соревнований в центре Пекина, Яньцине и Чжанцзякоу.
В трех зонах соревнований
В Пекине состоялись четыре снежных соревнования (сноуборд-биг-эйр и фристайл-биг-эйр, мужчины и женщины), а также все ледовые соревнования (керлинг, хоккей и катание на коньках) с использованием традиционных объектов Пекина 2008 года.
Яньцин, пригородный район Пекина (80 км к северо-западу), где расположены знаменитые участки Великой Китайской стены Бадалин и Цзюйунгуань, принимал у себя горные лыжи и соревнования по горным лыжам (бобслей, скелетон и санный спорт).
Чжанцзякоу, дальше на северо-запад в соседней провинции Хэбэй, принимал все другие снежные соревнования (сноуборд, фристайл, беговые лыжи, прыжки с трамплина, лыжное двоеборье и биатлон) в районе Чунли, популярном горнолыжном курорте.
Высокоскоростная железная дорога Пекин-Чжанцзякоу, завершенная в 2019 году, сократила время в пути из Пекина в Яньцин до 20 минут, а из Пекина в Чжанцзякоу — до 50 минут.
Семь новых видов
Добавление семи новых видов — женский монобоб, фристайл биг-эйр (мужской и женский) и смешанные командные соревнования по шорт-треку, командная эстафета, прыжки с трамплина, лыжный фристайл и сноуборд-кросс — к Спортивная программа Пекина-2022 привела к проведению зимних Олимпийских игр, наиболее сбалансированных по гендерному признаку на сегодняшний день, с участием большего числа спортсменок (45.44 процента) и женских соревнований, чем на любых предыдущих Играх.
Праздник Весны (Китайский Новый год)
Зимние Олимпийские игры 2022 года в Пекине состоялись в феврале 2022 года, совпадая с Китайским Новым годом (Праздником Весны), самым важным праздником в Китае. Местные жители приветствовали спортсменов со всего мира, призывая их насладиться празднованием Китайского Нового года, величественными пейзажами и богатой культурой Пекина, Яньцина и Чжанцзякоу.
Олимпийские игры: управленческие и стратегические аспекты
Бут, Д.
(2005). Лоббистские оргии: заявки Олимпийского города в эпоху после Лос-Анджелеса. В К. Янг и К. Вамсли (редакторы), Глобальные Олимпийские игры: исторические и социологические исследования современных игр . Оксфорд: Эльзевир.
Google ученый
Кэшман, Р. (2006). Сладко-горькое пробуждение: наследие Олимпийских игр 2000 года в Сиднее . Сидней: Уолла Уолла Пресс.
Google ученый
Кэшман Р.и Дарси, С. (2008). Эталонные игры: Паралимпийские игры 2000 года в Сиднее . Сидней: Уолла Уолла Пресс.
Google ученый
Кэшман Р. и Хьюз А. (1999). Подготовка Олимпийских игр: событие и его последствия . Сидней: Издательство Университета Нового Южного Уэльса.
Google ученый
Чаппеле, Дж. (2002). От Лейк-Плэсида до Солт-Лейк-Сити: стремительный рост зимних Олимпийских игр с 1980 года.
European Journal of Sport Science , 2 (3), 1–21.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Чаппеле, Дж., и Бэйл, Э. (2005). Стратегическое управление и управление эффективностью олимпийских спортивных организаций . Шампейн, Иллинойс: Кинетика человека.
Google ученый
Допсон, С. (2005). Распространение медицинских инноваций: может ли фигуративная социология внести свой вклад? Организационные исследования , 26 (8), 1125–44.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Эмери, П. (2002). Подача заявки на проведение крупного спортивного мероприятия. International Journal of Public Sector Management , 15 (4), 316–35.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Фливбьерг, Б. (1998). Рациональность и власть: демократия на практике .
Лондон: Издательство Чикагского университета.
Google ученый
Фроули С.(2010). Организация спорта на Олимпийских играх. Неопубликованная докторская диссертация, Университет Гриффита, Брисбен.
Google ученый
Фроули С. и Тухи К. (2005). Формирование спортивных соревнований: Спортивная комиссия SOCOG и планирование и реализация спорта на Олимпийских играх 2000 года в Сиднее. В Д. Адэр, Б. Коу и Н. Гуот (редакторы), Beyond the Torch: Olympics and Australian Culture (стр. 15–27). Мельбурн: публикации ASSH.
Google ученый
Фроули С. и Тухи К. (2009). Важность предварительных знаний: Олимпийский комитет Австралии и Олимпийские игры 2000 года в Сиднее. Спорт в обществе , 7 (12), 947–66.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Фанк Д.
, Тухи К. и Бруун Т. (2007). Участие в международных спортивных мероприятиях: предварительное участие в спортивных мероприятиях; Изображение назначения; и Мотивы путешествий. European Sport Management Quarterly , 7 (3), 227–48.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Голд, Дж., и Голд, М. (2008). Олимпийские города: возрождение, ребрендинг городов и изменение городских повесток. Географический компас , 2 (1), 300–18.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Гуттманн, А. (2002). Олимпийские игры: история современных игр .Чикаго, Иллинойс: University of Illinois Press.
Google ученый
Халбвирт, С., и Тухи, К. (2001). Олимпийские игры и управление знаниями: пример Организационного комитета Олимпийских игр в Сиднее. European Sport Management Quarterly , 1 (2), 91–111.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Хорн Дж. и Манценрайтер В.(2002). Япония, Корея и ЧМ-2002 . Лондон: Рутледж.
Google ученый
Хорн, Дж., и Манценрайтер, В. (2006). Спортивные мегасобытия: социально-научный анализ глобального явления . Оксфорд: Блэквелл.
Google ученый
Ингерсон, Л. (2001). Сравнение экономического вклада спортивных и исполнительских мероприятий.В C. Gratton and I. Henry (eds), Sport and the City: The Role of Sport in Economic and Social Generation . Лондон: Рутледж.
Google ученый
Джонс, К. (2001). Мега-события и влияние принимающего региона: определение истинной ценности чемпионата мира по регби 1999 года. Международный журнал исследований туризма , 3 , 241–51.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Леонардсен Д.
(2007). Планирование мегасобытий: опыт и уроки. Теория и практика планирования , 8 (1), 11–30.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Лесьо, Дж. Х. (2000). Лиллехаммер 1994: планирование, расчеты и «зеленые» зимние игры. International Review for the Sociology of Sport , 35 (3), 282–93.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Ловендаль, Б.(1995). Организация зимних олимпийских игр в Лиллехаммере. Scadinavian Journal of Management , 11 (4), 347–62.
Google ученый
Магуайр, Дж. (1999). Глобальный спорт: личности, общества, цивилизации . Молден, Массачусетс: Блэквелл.
Google ученый
Мальфас М., Теодораки Э. и Хулихан Б. (2004). Влияние Олимпийских игр как мегасобытий. Коммунальный инженер , 157 (3), 209–20.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Мастерман Г. (2004). Управление стратегическими спортивными мероприятиями: международный подход . Нью-Йорк: Баттерворт-Хайнеманн.
Google ученый
Мередит, Дж., и Мантел, С. (1989). Управление проектами: управленческий подход (2-е изд.).Нью-Йорк: Уайли.
Google ученый
Морган, А., и Фроули, С. (2011). Наследие спонсорства и проведение Олимпийских игр: случай Сиднея, 2000 г. Journal of Sponsorship , 4 (3), 220–35.
Google ученый
Родитель М. (2005). Крупномасштабные спортивные мероприятия: организационные комитеты и заинтересованные стороны. Неопубликованная докторская степень, Университет Альберты, Эдмонтон, Альберта.
Google ученый
Прейсс, Х.
(2000). Экономика Олимпийских игр: проведение игр 1972–2000 гг. Сидней: Walla Walla Press.
Google ученый
Прейсс, Х. (2007). Концептуализация и измерение крупных спортивных событий. Журнал спорта и туризма , 12 (3–4), 207–27.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Прейсс, Х.и Сольберг, Х. (2006). Привлечение крупных спортивных мероприятий. European Sport Management Quarterly , 6 (4), 391–411.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Рош, М. (1994). Мегасобытия и городская политика. Анналы исследований в области туризма , 21 (1), 1–19.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Рош, М. (1999). Мегасобытия, культура и современность: выставки и происхождение общественной культуры.
Международный журнал культурной политики , 5 (1), 1–31.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Рош, М. (2000). Мегасобытия и современность: Олимпиады и выставки в контексте роста мировой культуры . Лондон: Рутледж.
Google ученый
Роу Д. (1999). Спорт, культура и СМИ: нечестивая троица . Букингем: Издательство Открытого университета.
Google ученый
СОКОГ. (2000). Оперативный план спортивной программы SOCOG . Сидней: SOCOG.
Google ученый
Солберг, Х. (2007). Спортивное вещание. В J. Beech and S. Chadwick (eds), The Marketing of Sport . Лондон: Прентис Холл.
Google ученый
Теодораки, Э.(2007). Организация олимпийских мероприятий .
Оксфорд: Эльзевир.
Google ученый
Тухи, К. (2001). Официальный протокол Игр XXVII Олимпиады . Сидней: SOCOG.
Google ученый
Тухи, К., и Вил, А. Дж. (2007). Олимпийские игры: взгляд на социальные науки (2-е изд.). Уоллингфорд, Оксон, Великобритания: Издательство CABI.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Уэйтт, Г. (1999). Играя в игры с Сиднеем: маркетинг Сиднея для Олимпийских игр 2000 года. Городские исследования , 36 (7), 1055–77.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Уэйтт, Г. (2001). Олимпийский дух и гражданский бустеризм: Олимпийские игры 2000 года в Сиднее. География туризма , 3 (3), 249–78.
Перекрёстная ссылка Google ученый
Виид М.
, Корен Э. и Фиоре Дж. (2009). Систематический обзор доказательной базы для развития физической активности и здоровья в наследство от Олимпийских и Паралимпийских игр 2012 года в Лондоне . Кентербери: Центр спорта, физического воспитания и исследований активности, Кентерберийский университет Крайст-Черч.
Google ученый
Ваннел, Г.(2005). Пять колец и маленький экран: телевидение, спонсорство и новые медиа в олимпийском движении. В К. Янг и К. Вамсли (редакторы), Глобальные Олимпийские игры: исторические и социологические исследования современных игр . Оксфорд: Эльзевир.
Google ученый
НАТО поручено обеспечить олимпийскую безопасность
В пятницу Греция обратилась к НАТО за помощью в обеспечении безопасности Олимпиады, поскольку власти развернули саперы и собак на железнодорожных станциях после смертоносных взрывов в Испании.
Официальные лица Греции ранее заявляли, что союзники по НАТО будут находиться в состоянии готовности на случай террористической атаки или других кризисов во время Олимпийских игр 13-29 августа.
Но официальное письменное обращение о помощи, по-видимому, отражало повышенную обеспокоенность и дальнейшие усилия по укреплению и без того беспрецедентной сети безопасности Олимпийских игр.
Официальный представитель министерства иностранных дел Гиоргос Комуцакос заявил, что Греция обратилась к альянсу за помощью «главным образом в сферах воздушного наблюдения, совместного наблюдения за морями и защиты от химических, биологических и ядерных инцидентов».»
Было неясно, когда ответит НАТО, но высокопоставленные чиновники альянса в прошлом без колебаний обещали помощь.
«НАТО может помочь. НАТО поможет. НАТО в состоянии помочь», — заявил в прошлом месяце в Афинах генеральный секретарь альянса Яап де Хооп Схеффер.
Некоторые страны НАТО — Франция, Германия, Великобритания, Испания и США — входят в состав консультативной группы по безопасности из семи стран, работающей с планировщиками Олимпийских игр. Две другие страны — Израиль и Австралия.
Силы США и Греции также принимают участие в крупных учениях по обеспечению безопасности, которые завершатся в конце этого месяца.
Источники в Министерстве обороны на условиях анонимности сообщили Associated Press, что Греция обратится к силам реагирования НАТО и военным кораблям постоянного средиземноморского флота НАТО, чтобы они взяли на себя непосредственную роль в обеспечении безопасности Игр. Возможные зоны ответственности сразу не были ясны.
Силы реагирования НАТО были созданы в октябре 2003 г. и планируют насчитывать до 22 000 человек личного состава с объединенными воздушными, морскими и сухопутными подразделениями.
«Власти принимают все возможные меры», — заявил представитель греческой полиции полковник Лефтерис Иконому.
По данным властей, в ответ на взрывы в Мадриде в среду на нескольких крупных железнодорожных станциях были развернуты специальные отряды саперов, оснащенные собаками. В заявлении говорится, что патрулирование береговой охраны также было усилено «во всех портах страны».
«Из-за Олимпийских игр это может произойти здесь и прямо сейчас», — сказал Питер Симпсон, офицер отдела стратегической координации лондонской пожарной бригады по борьбе с терроризмом.
Симпсон, приехавший в Афины на двухдневную международную конференцию по терроризму, является одним из нескольких иностранных экспертов, помогающих греческим властям в подготовке Олимпийских игр к возможным химическим или биологическим атакам.
Планы по охране игр являются самыми дорогими в истории Олимпийских игр, они стоят более 800 миллионов долларов — в три раза больше, чем бюджет безопасности Сиднея четыре года назад.
Меры, запланированные в Афинах, включают более 50 000 полицейских и солдат, более 1400 камер наблюдения и воздушное наблюдение с помощью вертолетов, дирижаблей и самолетов ДРЛО.Вокруг олимпийских объектов и других объектов будет введена бесполетная зона.
Греция также собирает группу из 200 человек для биохимических или других атак, но офицер пожарной охраны Михалис Халарис сказал, что часть снаряжения еще предстоит доставить.
Теракты в Испании, в результате которых погибло около 200 человек и более 1400 получили ранения, обсуждались в среду на встрече греческих военачальников.
«Тот факт, что в Греции ничего не произошло, не означает, что этого не произойдет», — сказал Теодорос Каллицис, доцент кафедры криминологии Полицейской академии Греции.«Сколько охранников и камер вы не расставите, террорист все равно нанесет удар».
Греция сталкивается не только с глобальной угрозой со стороны Аль-Каиды, но и с внутренним беспокойством в группе 17 ноября, радикальной левой организации, которая в прошлом году ослабила обвинительный приговор 15 лидерам.
Жертвы группы включают четырех американских посланников, начальника резидентуры ЦРУ, двух турецких дипломатов и видных греческих политических и деловых деятелей.
Прошлые Олимпийские игры дважды становились объектом терактов.В сентябре 1972 года члены организации «Черный сентябрь», боевой палестинской группировки, взяли в заложники 11 израильских спортсменов и тренеров в Олимпийской деревне в Мюнхене.