Лубенська ЗОШ І—ІІІ ступенів № 1 — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лубенська ЗОШ I—III ступенів № 1 — загальноосвітня школа I—III ступенів № 1, розташована у місті Лубнах (районний центр Полтавської області).
Лубенська ЗОШ I—III ступенів № 1 міститься у просторому спеціально зведеному у перше десятиліття по війні приміщенні, і розташована за адресою:
- вул. Ярослава Мудрого, буд. 25/1, м. Лубни—37500 (Полтавська область, Україна).
У школі навчаються понад 820 учнів.
Педколектив навчального закладу — понад 50 вчителів. Директор школи — Тютюнник Людмила Семенівна.
Історія першої лубенської школи почалася задовго до будівництва приміщення нової школи на місці колишньої Лубенської чоловічої гімназії, яке було здійснено в тому числі зусиллями тодішнього керівника навчального закладу Г. І. Сурмила в 1959 році, що, таким чином, вважається датою заснування сучасної ЗОШ № 1 Лубен.
Від 1961 року протягом понад десятиліття навчальний заклад очолювала Н. В. Проценко. Школа тоді по праву вважалася найкращою в місті і відомою далеко за його межами, адже велика кількість випускників закінчувала школу з золотою та срібною медалями, вступала на навчання до найпрестижніших ВУЗів Радянського Союзу, прославляли рідну школу також юні спортсмени. В 1972 році Наталія Всеволодівна Проценко вийшла на пенсію за віком, але ще довгі роки не розлучалася зі своєю школою.
Наступний директор школи (від 1972 року) — І. С. Шведько, за фахом учитель фізики взяв курс на технізацію навчального процесу. В цей час школа перейшла на кабінетну систему, були запроваджені технічні засоби навчання. Зокрема, у 1976—77 роках у школі був створений технічний центр та радіостудія, з якої транслюються щотижневі шкільні радіоновини. Наприкінці 1970-х школа придбала вітчизняні відеомагнітофони, і навіть були здійснені спроби залучити їх у навчальний процес. У період 1981—83 років проводилась велика організаційно-підготовча робота зі створення в навчальному закладі телестудії. І 16 вересня 1983 року о 15-00 відбулася перша телепередача (замкнена система), а в жовтні в школі відбувся обласний семінар завідуючих райвно та міськвно по питанню «Використання ТЗН у навчально-виховному процесі». Відтак, незабаром школа стала опорною школою Інституту Педагогіки Академії педагогічних наук України з питань впровадження ТЗН у навчально-виховний процес.
Від 25 серпня 1985 року школу очолив 6-й за ліком (якщо рахувати по війні) директор — В. Ф. Дзюба, член ради обласної асоціації директорів шкіл від дня її заснування (з травня 1987 року), учитель-методист, вчитель фізики. Навчальний заклад продовжив напрямок у розвитку технічного оснащення, зміцнення матеріальної бази, вивчення, впровадження і удосконалення передових методів і форм у навчально-виховній роботі.
За період існування школи як середньої, її стіни залишили 5 850 випускників, в тому числі з золотою медаллю 259 учнів, із срібною — 152 учні. Так, у 2000 році школа виховала 20 медалістів.
У 1986 році вперше не лише в Лубнах, а і в області в школі було введено учнівське самоврядування, також у навчальному закладі одному з перших започатковано вивчення англійської мови вже з першого класу.
У теперішній час вже тривалий період у школі впроваджується рівневе диференційоване навчання. Диференціація в 10-11 класах підкріплюється профільним навчанням.
Лубенська ЗОШ I—III ступенів № 1 традиційно є базою для проходження педагогічної практики студентами Київського університету ім. Драгоманова, Полтавського педагогічного університету ім. Короленка, Кременчуцького і Прилуцького педагогічних училищ, Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Сковороди.
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
Середня загальноосвітня школа — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вікі-урок у Носівській загальноосвітній школі №2, жовтень 2019Сере́дня загальноосві́тня шко́ла — загальноосвітня школа, в якій учні здобувають середню освіту.
У СРСР і УРСР, створений 1958 року відповідно до «Закону про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР», під назвою «Середня загальна трудова політехнічна школа з виробничим навчанням».
Час навчання — 11 років; завдання — дати загальну середню освіту і професійну підготовку для роботи в одній з галузі народного господарства або культури. У 1965 час навчання скорочено до 10 років (у школах з неросійською мовою навчання може тривати 11 років), згодом у 1966 і 1970 («Статут середньої загальноосвітньої школи») змінено назву школи на сучасну — с
Випускники середніх загальноосвітніх шкіл одержують атестат і мають право вступу до вищих навчальних закладів. Серед середніх загально-освітніх шкіл вирізняються деякі спеціальні напрями шкіл: неповні (7(8) або 9 — ти річки), школи з виробничим навчанням, з поглибленим навчанням поодиноких дисциплін; школи з подовженим днем (заснована 1960), у яких учні перебувають під безпосереднім доглядом педагогів цілий день; вечірні (змінні) і заочні школи для працюючої молоді (вони діють у складі 9 — 10 і 11 клас). В УРСР у 1973-74 було 7612 денних середніх загальноосвітніх шкіл з 4 851 200 учнів, у тому числі 952 700 у 9-11 класах.
Середня загальноосвітня школа згідно з Законом України «Про освіту»[1] є основним видом середніх навчальних закладів і складається з трьох ступенів:
Барська ЗОШ №1 — Вікіпедія
Барська загальноосвітня школа І—III ступенів № 1 — школа у місті Бар.
Предтечею Барської ЗОШ були:
1. Барський єзуїтський колегіум — 1616—1773 рр.
2. Василевська (уніатська) школа — 1781—1830 рр.
3. Духовне училище — 1846—1860 рр.
Барська ЗОШ № 1 є правонаступницею однокласного міністерського училища, відкритого в 1868 році, і перетвореного в двокласне міське училище у 1888 році.
У 1902 році приміщення приміщення було перебудоване, внаслідок чого відкрилися дві школи: жіноча — в правій половині від теперішнього входу, чоловіча — в лівій половині. Навчання тривало 5 років. Три молодших називалися групами, а два старших — класами(тому училище двохкласне). Свідоцтво про повний курс училища давало право обіймати посади дрібних чиновників, а щоб стати учителем потрібно було пройти ще восьмимісячні курси.
Навчання було платним від 4 до 8 карбованців на рік, а тому закінчували училище лише діти заможних сімей.
У «Приймальній книзі Барського Народного однокласного училища з 1870 року», знаходимо запис під № 125 про те, що 1 вересня 1875 року, склавши екзамен, до 3-ї групи був прийнятий Михайло Коцюбинський — майбутній видатний український письменник. Його однокласником і товаришем був Марк Морейніс — майбутній дільничний лікар Барського району.
Першим завідуючим школи був Яків Захарович Петровський, другим — Крохмальний, потім аж до революції — Дмитренко. Наглядачкою жіночого училища працювала Марія Миколаївна Свистунова.
Тривалий час учителем чоловічого училища працював Калиновський, який був репресований в 1921 році за участь у місцевій «Просвіті».
У 1916 році школа перейменована на «Барское высшеначальное городское училище». Термін навчання — 8 років, з яких 4 молодших, і 4 старших класів.
З 1921 року школа перейменована у 1-у трудову з семирічним строком навчання. Навчалося тут 250 учнів, педколектив нараховував 16 учителів.
З 1932 по 1938 роки у цьому приміщені була єврейська семирічна школа, а потім до 1941 року — Барська російська школа № 3.
Під час тимчасової окупації міста, школа проводила заняття до 1 грудня 1941 року, потім групу учнів Тетяна Євгенівна Пржевалінська навчала вдома.
Учитель математики Григорій Михайлович Ярошенко першим серед учителів нашого краю був відзначений найвищою нагородою — орденом Леніна. У воєнний час він працював у московській школі, а потім знову повернувся у Бар.
Напередодні визволення району, у січні 1944 року, у фашистських застінах м. Жмеринки загинули учителі-підпільники: Костянтин Андріяш, Микола Гринник, Марія Загребельна, Тамара Сілецька, Анатолій Фальборк.
Одразу ж після визволення міста, у кінці березня 1944 року, на подвір’ї школи, біля розбитого німецького танку відбулося перше засідання педради під керівництвом директора школи Івана Васильовича Білокінного. Із ним були вчителі: Березовська О. Т., Білокінна А. І., Корченвська А. Н., Левицькі Н. Ф., Пржевалінська Т. Є., Янюк Л. І.
15 квітня 1944 року відремонтовані приміщення прийняли учнів. Учительський колектив поповнився чоловіками, які повернулися після війни. Школу очолив Клим Олександрович Левицький, його заступником став Самуїл Абрамович Дунаєвич. Тодішній педколектив: Герценштейн Д. І., Гонтмахер А. Й., Лапчевський С. І., Будян І. С., Жежеря І. А., Цикал М. І., Панішевський Е. І.
Нове приміщення збудувалось і обладналось у 1968 році під керівництвом Заслуженого учителя України, передвоєного випускника цієї школи — Леоніда Володимировича Шаповалова.
- З березня 1944 р. Іван Васильович Білокінний
- З квітня 1944 р. Клим Олександрович Левицький
- З 1968 р. Леонід Володимирович Шаповалов
- З 1978 р. Віталій Андрійович Камлук, вчитель-методист, Відмінник освіти України
- З 1 вересня 2013 р. Леонід Борисович Нестерук
Педагогічний колектив[ред. | ред. код]
- Якісний склад педагогічних кадрів — 49 учителів
- Учителів вищої категорії — 38
- Учителів-методистів — 9
- Старших учителів — 16
- Учитель І категорії — 2
- Учитель ІІ категорії — 3
- Спеціалістів — 6
29 січня 2019 р. учні школи взяли участь у Вікімарафоні 2019
uk.wikipedia.org
Зош это википедия – Популярные диеты
Здоровый образ жизни — это образ жизни, который направлен на сохранение и укрепление здоровья человека, а также на профилактику заболеваний.
Для достижения этих целей человеку необходимо быть физически активным, питаться здоровой пищей, следовать правилам гигиены, отказаться от вредных привычек, а также следовать советам, направленным на укрепление организма и здоровья человека. Автор фото — terren in Virginia, ссылка на оригинал (фото было изменено).
Физическая активность
Физическая активность является одной из составляющих здорового образа жизни. Даже десятиминутная разминка способна принести заметную пользу организму человека. Ну а уж если уделять хотя бы пару часов в день на занятия спортом и прогулки на свежем воздухе, то результат может превзойти даже самые смелые ожидания.
Только тут важно не перестараться и не навредить организму чрезмерными нагрузками, а также не навредить неправильным выполнением каких-либо упражнений.
Что самое приятное, совсем не обязательно истязать себя чрезмерными нагрузками или неприятными вам упражнениями. Необходимо найти занятие, связанное с физической активностью и приносящее вам удовольствие. Этого достаточно для укрепления здоровья.
Движение — это жизнь!
Здоровое питание
Питание играет очень важную роль в жизни каждого человека, ведь не зря говорят: «Ты — то, что ты ешь.» И если вы желаете быть здоровым, активным, бодрым и жизнерадостным, то нужно питаться полезной пищей. На эту тему написано множество научных трудов, рассказывающих, как та или иная пища влияет на здоровье человека, но пересказывать все их мы не будем. Зато предоставим наиболее полезные советы здорового питания.
Суть рационального питания заключается в том, чтобы ограничить употребление поваренной соли, углеводов и животных жиров (но не отказаться совсем), и увеличить употребление растительной пищи (фрукты, овощи, бобовые, орехи). При этом необходимо придерживаться разумных норм и не есть слишком много. Автор фото — Shashi Bellamkonda, ссылка на оригинал (фото было изменено).
Гигиена
Поддержание гигиены является важной составляющей здорового образа жизни. И помимо того, что чистое тело предотвращает возникновение многих заболеваний, а также помогает лучше функционировать организму, человек, не понаслышке знакомый с правилами личной гигиены, ещё выглядит намного привлекательнее.
Профилактика заболеваний
Укрепление здоровья человека и профилактика заболеваний — довольно сложная задача, требующая от человека терпения и устойчивости нервной системы. Автор фото — Luis Marina, ссылка на оригинал (фото было изменено).
Помимо различных процедур, укрепляющих здоровье человека, существует ещё и психологический фактор. Человек, подверженный стрессу, или просто находящийся в постоянном напряжении, испытывающий злость или другие негативные эмоции, более восприимчив к заболеваниям. Поэтому одной из задач здорового образа жизни является устранение негативных эмоций.
Отказ от вредных привычек
Пагубные привычки, такие как курение, употребление алкоголя или даже наркотических веществ, а также употребление вредной пищи (слишком солёной, жирной, сладкой) наносят серьёзный ущерб здоровью человека. Имея намерение начать вести здоровый образ жизни, в первую очередь необходимо воздержаться от всего, что разрушает здоровье.
Это не значит, что навсегда нужно отказаться от сладкого или забыть дорогу в заведения быстрого питания. Просто во всём должна быть разумная мера.
Режим дня
Жизнь по графику является довольно неприятным, и даже иногда скучным занятием. Но сложно отрицать полезность этого занятия. Придерживание режима дня способствует нормализации функционирования организма, улучшению работы внутренних органов, а также улучшению самочувствия.
Суть такого режима заключается в том, чтобы питаться, заниматься спортом, работать, отдыхать и ложиться спать примерно в одно и то же время. Разумеется, не всегда это удаётся, и далеко не всегда такая предсказуемость будет приятна, из-за чего придерживаться режима дня крайне трудно. Но правда заключается в том, что нашему организму так проще. Если он привыкнет к питанию в определённое время, то сможет лучше усваивать пищу и извлекать из этого процесса больше пользы. Если ложиться спать в одно время (причём до полуночи), то засыпать будет проще, а сам сон станет здоровее.
Заключение
Здоровый образ жизни способствует сохранению и улучшению здоровья и самочувствия человека. С каждым годом он приобретает всё большую популярность, потому что многие люди желают не просто наслаждаться жизнью, а наслаждаться жизнью долго. И здоровый образ жизни в этом поможет, поскольку он не только значительно увеличивает долголетие, но также избавляет от многих недугов, появляющихся в зрелом возрасте.
Здоровый образ жизни — разумный выбор.
marmolesreynoso.com
Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів — Вікіпедія
Новооржицька ЗОШ І—ІІІ ступенів — загальноосвітня школа, розташована у смт. Новооржицьке Оржицького району Полтавської області.
Новооржицька ЗОШ І—ІІІ ступенів — наймолодша школа на карті Полтавської області, яка розташована за адресою: 37714, вул. Освітня, 3, смт. Новооржицьке Оржицького району Полтавської області.
У навчальному закладі навчається близько 250 учнів.
Педагогічний колектив школи — 22 вчителів:
- 1 учитель-методист;
- 3 старший учитель;
- 2 спеціалістів вищої категорії;
- 9 спеціалістів І категорії;
- 3 спеціалісти ІІ категорії;
- 4 спеціалісти.
Директор навчального закладу — Вініченко Світлана Миколаївна.
Тут працює 6 методичних об’єднань: гуманітарного, фізико-математичного, суспільно-природничого та художньо-естетичного циклів, початкових класів і класних керівників. Для учнів працюють: футбольні, баскетбольні та волейбольні секції, вокальні та танцювальні гуртки, декламаторські та інші предметні гуртки.
Школа обладнана чотирма мультимедійними проекторами, 2 сучасними комп’ютерними класами, кабінетами математики, фізики, біології, хімії, майстерні, кабінетом українознавства «Світлиця» та сучасною їдальнею.
Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів — наймолодша школа на карті Полтавської області. Вона, як і цукровий завод з’явилася і виросла в роки СРСР, у другій половині 70-х років XX століття.
27 вересня 1978 року учнів гостинно приймає школа, яка була розрахована на 624 місця. Перші роки шкільного життя пов’язані з незабутніми подіями: упорядкування шкільного подвір’я, створення затишку в класних кімнатах, коридорах, актовій залі, майстерні, а також закладення фруктового саду і березової алеї.
Простора, 3-х поверхова будівля розрахована на 624 учні. У перший навчальний рік до школи прийшло 700 дітей. Школа росте, міцніє, стає затишнішою по домашньому, привітнішою, тому чисельність класів збільшується.
У 1987 році тут навчалося найбільше учнів — 723 особи. Працювали у дві зміни, було організовано 8 груп продовженого дня, а також вечірня школа для працюючої молоді.
Перший колектив школи 1978 рокуКолектив учителів у 1987 році за відмінні успіхи у навчанні і вихованні підростаючого покоління був занесений на районну Дошку пошани під керівництвом Зіненка К. Д.
Зі шкільної парти у світ пішло 1125 учнів. Серед них третина випускників, отримавши вищу та середню освіту, працюють у різних сферах виробництва. Всього за 35 років школи ми маємо 54 золотих і срібних медалістів. Гордимося тим, що 50 випускників обрали професію вчителя і виховують майбутніх громадян України.
Сьогодні школа обладнана чотирьма мультимедійними проекторами, 2 сучасними комп’ютерними класами. Зроблено капітальний ремонт спортивної зали, їдальні.
Педагогічний колектив школи — 22 вчителів:
- 1 учитель-методист;
- 3 старший учитель;
- 2 спеціалістів вищої категорії;
- 9 спеціалістів І категорії;
- 3 спеціалісти ІІ категорії;
- 4 спеціалісти.
Учні неодноразово були переможцями на районних, обласних етапах учнівських предметних олімпіад, конкурсі-захисті МАН, Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах. Шкільна команда КВК та учасники гри «Дебати» — завжди в числі сильніших.
- 17 педагогів — учасники районного етапу та 2 учасники обласного етапу конкурсу «Учитель року»;
- 7 учителів підготували учнів до захисту робіт МАН;
- 8 лауреатів обласної ярмарки педтехнологій;
- 9 педагогів є учасниками творчих груп та семінарів.
Шкільна екологічна команда «Краєбори» з 2002 року виборює призові місця на обласному етапі, піднімаючи екологічні проблеми регіону.
На базі школи неодноразово проводилися семінари з обміну педагогічним досвідом.
- Зіненко Костянтин Давидович (з 1978 р.)
- Грицай Анатолій Михайлович (з 1994 р.)
- Корнійко Валентина Миколаївна (з 2005 р.)
- Вініченко Світлана Миколаївна (з 2013 р.)
- Безрода Зоя Олексіївна — нині шанований медичний працівник (Випуск 1982 р.)
- Молодецький Геннадій Іванович — генеральний директор компанії «Fujii Siemens»
uk.wikipedia.org
Кременчуківська ЗОШ — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кременчуківська ЗОШ І-ІІІ ступенів | |
---|---|
Тип | Загальноосвітня школа I-III ступенів |
геокоординати не задано: | |
Засновано | 1861 |
Директор | Синиця Василь Іванович |
Учителі | 24 |
Учні | 134 |
Вартість навчання | безкоштовна |
Адреса | Україна, Хмельницька область, Красилівський район, с.Кременчуки |
Сайт | sites.google.com/site/kremencukivskaskola/ |
Мова | українська мова |
Кременчуківська ЗОШ І-ІІІ ступенів — загальноосвітня школа на базі 11 класів, яка охоплює шість сіл: Кременчуки, Лісова Волиця, Великі Юначки, Малі Юначки, Медці, Велика Медведівка.
За часів кріпацтва і в перші роки його скасування шкільної освіти в селі Кременчуки не було. Лише окремі заможні люди посилали, як правило, своїх синів, до священика на навчання.
Після скасування кріпосного права в Російській імперії, в селах почали відкриватись школи.
Так в 1861 р. була відкрита школа в селі Сахнівці, куди по черзі підводою, а в взимку саньми, возили своїх дітей на навчання кілька багатих хазяїв.
В 1871-72 рр. на кошти сільської громади була відкрита в селі Кременчуки школа, учителем була Людмила Данилівна Шумська, яка закінчила 4 класи Житомирської жіночої гімназії.
Церковно-парафіяльна школа була передана для духовенства 15 березня 1886 р., учителем була Ольга Миколаївна Корженівська, яка закінчила Житомирське жіноче училище.
Перша школа знаходилась на садибі Слободзінських (тепер Галазюка). В першій половині її знаходилась одна класна кімната, в якій навчалось три групи (3 класи), а в другій половині будинку була квартира вчителя. Було 27 учнів і 9 учениць. Всіх дітей вчив один вчитель. Навчання починалось пізньої осені, коли закінчувались польові роботи і випадав сніг, а закінчувалось з початком весняних польових робіт.
З 1886 року вчителем був священик і у нього ще був вчитель – помічник.
Так в 1890 році вчителем був священик Левицький, а помічником – О.М.Корженівська, всіх учнів було 36.
Щороку школу закінчувало 8-10 учнів, які складали екзамени і одержували свідоцтво. Найчастіше здача екзаменів проходила в селі Мазепинці (с.Ключівка) в урочистій обстановці. Приймала екзамени комісія, в яку входили священики, чиновники волосного управління, вчителі навколишніх сіл, старости. На екзамени приїжджали діти з семи сіл. Хоча школа була церковно-приходською і трикласною, окремі батьки домовлялись з вчителем і той готував їх дітей окремо до екзаменів за однокласне училище і таке свідоцтво давало право вчитись далі, а також скорочувало строк служби в армії.
В 1899 році в школі був вчитель Радецький.[1]
Будівництво[ред. | ред. код]
Будівництво нового двохповерхового приміщення для школи розпочалось у 50-х роках XXст. Закінчилось воно у 1961 році. У дворі школи побудовано окреме приміщення, де навчаються учні 1-4 класів, а також до 2015 року, у цьому приміщені навчались діти дошкільного віку. У дворі школи знаходяться футбольне, волейбольне та баскетбольне поля.
Навчальний процес[ред. | ред. код]
У школі навчається 134 учня (станом на 2016-2017 н. р.). Педагогічний колектив складається з 24-х учителів,з них четверо мають звання «старший учитель» та п’ять викладає у початкових класах. У школі після уроків працюють спортивні гуртки з футболу та волейболу.
Зовнішнє незалежне оцінювання[ред. | ред. код]
- В 2016 році середній бал учасників ЗНО з української мови та літератури був 149, з математики — 147, з англійської мови — 146, з географії — 152, з біології — 139, з фізики — 150.
- В 2015 році школа посіла 4 527 місце в рейтингу навчальних закладів за результатами ЗНО з української мови та літератури.[2]
- ↑ https://sites.google.com/site/kremencukivskaskola/home/istoria-skoli
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 листопад 2016. Процитовано 21 листопад 2016.
uk.wikipedia.org
Слов’янська ЗОШ №9 — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Файл:Випускники 2019 року
Слов’янська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 9[ред. | ред. код]
Біля входу. В червні 2010 р.У наш час у школі № 9 навчаються приблизно 350 учнів. Вчителів — 40.
Василенко Станіслав Васильович.Факти з історії школи[ред. | ред. код]
1935. Листопад. Бойовій комсомолці, вчительці Антоніні Павлівні Валовій, доручено організувати школу в нашому районі. Відкриваються 2-гі й 4-ті класи, в яких налічувалося близько 180 учнів. Так утворилася школа № 9.
Вчитель математики1936—1937 рр. Школа поступово поповнюється новими меблями та шкільним приладдям, хоча, як і раніше, залишається початковою. Проте кількість учнів у ній вже перевищує 200. Було вже 6 класів. У цей час будувався Ново-Содовий завод, розросталося селище, школа наповнювалася новими учнями. Природно, спостерігалася велика плинність учнів: одні виїжджали, інші приїжджали, але певний контингент залишався постійним.
1936—1937. Школа працює в тому ж приміщенні. Матеріальна база поліпшується, поповнюється бібліотека, купуються наочні посібники.
У 2016 році — школа № 9 має два зали для занять фізкультурою, які, на жаль, не мають баскетбольних кілець, клас з інформатики, інтернет по всій школі, для того щоб учні могли використовувати його для покращення своїх знань.
З кожним роком загальноосвітня школа №9 все більше удосконалюється.
Адреса:
ЗОШ I—III ступенів № 9. Вул. Кутузова, 5, м Слов’янськ Донецька обл. Україна
Телефон: 8 (0626) 62-48-05
Офіційний сайт: ЗОШ №9
Facebook:[1]
uk.wikipedia.org